І досі чути тихі голосочки : «Три колоски…Три колосочки»
"Три колоски, закуті дротом,
три колоски, три колоски ...
Над білим янголом скорботи –
незгасний духу смолоскип".
О.Кавуненко
Щороку наприкінці листопада весь народ України низько схиляє голову в знак жалоби перед пам’яттю невинних жертв далеких 1932-1933-х років. Україна пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Біль Голодомору ніколи не зникне, він завжди буде з українцями.
До дня пам'яті жертв голодомору у селищній дитячій бібліотеці проведено хвилину скорботи «І досі чути тихі голосочки : «Три колоски…Три колосочки». Завідуюча бібліотеки Наталія Кравченко ознайомила дітей із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема і фактами Голодомору безпосередньо в нашому районі.
Юні читачі мали змогу переглянути відео-спогад «Голодомор. Зернятка надії».
До заходу було оформлено книжкову виставку-інсталяцію «Пам`ятаємо про Голодомор», на якій представлені спогади очевидців, архівні документи та ілюстровані матеріали що розкривають перебіг, причини та наслідки трагедії для українського народу.
Голодомор 1932-1933 років в Україні назавжди залишиться в нашій пам’яті, як одна з найстрашніших сторінок минулого, тому що пам’ять – це нескінченна книга, в якій записано все життя: і життя людини, і життя країни.
