Горностаївська громада
Горностаївський район, Херсонська область

Регламент роботи Горностаївської селищної ради УІІІ скликання

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                           рішенням ІI сесії селищної ради

VІІІ скликання                                                                

                                                                                            від 21.06.2017  № 29

 

РЕГЛАМЕНТ

РОБОТИ

 ГОРНОСТАЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

УІІІ скликання

 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Селищна рада

1. Горностаївська селищна рада (далі – рада) є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів, посадових осіб ради і відповідно до закону представляє інтереси Горностаївської об’єднаної територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначених Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами та нормативно – правовими документами.

2. Діяльність ради базується на принципах народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, відповідальності та підзвітності перед територіальною громадою уповноважених нею органів та посадових осіб, державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування, судового захисту прав місцевого самоврядування, взаємодії з трудовими колективами і громадськими організаціями.

3. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне  об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, цим регламентом та іншими рішеннями ради.

Горностаївська  селищна рада є неприбутковою бюджетною установою, яка утримується за рахунок  селищного бюджету. Доходи установи використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети і напрямів  її діяльності. Отримані доходи не розподіляються між працівниками установи (крім оплати їх праці, нарахування єдиного соціального внеску). Всі її доходи є доходами бюджету. У разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) всі активи зараховуються до доходів  бюджету.

4. Рада є юридичною особою, має гербову печатку та штамп.

 

Стаття 2. Предмет регламенту

1. Цим регламентом встановлюється порядок скликання сесій ради, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, порядок формування та організації роботи постійних та інших комісій ра­ди, порядок формування виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією та зако­нами України.

2. Регламент ради є обов’язковим для виконання всіма депутатами, селищним головою та іншими посадовими особами місцевого  самоврядування.

 

 

Стаття 3. Мова роботи ради

1. Робота ради та її діловодство ведеться українською мовою.

 

Стаття 4. Гласність у роботі ради

1. Засідання ради, постійних та тимчасових спеціальних комісій є відкритими і гласними.

2. За рішенням ради можуть проводитися закриті засідання для розгляду конкретно визначених питань, відповідно до вимог законодавства України про інформацію, які стосуються:

1) інформації щодо приватного життя конкретних громадян, даних персонального характеру;

2) конфіденційної інформації, що визнана такою в установленому порядку і належить раді, установам, підприємствам організаціям і відомствам;

3) інформації, що становить державну таємницю.

3. Якщо прийняте у результаті закритого засідання рішення не містить даних, розголошення яких призведе до порушення законодавства у сфері інформації та відповідної таємниці, воно оприлюднюється в установленому регламентом порядку.

4. Гласність роботи ради забезпечується:

1) доведенням до відома громадськості інформації про план роботи ради;

2) уможливленням трансляції її засідань засобами телебачення і радіомовлення, аудіо записів та відеозаписів;

3) публікацією звітів про роботу та рішень ради у пресі;

4) уможливленням громадянам спостерігати (в порядку, обумовленому в частині 5 цієї статті) роботу ради;

5) інтернет-ресурсом ради, чи громади, на якому розміщуються ухвалені акти ради та її виконавчих органів, а також забезпечується можливість їх пошуку за різними складовими: назвою, датою ухвалення, тощо (у разі створення Інтернет – ресурсу ради).

5. На засіданнях ради можуть бути присутніми громадяни на визначених для них місцях і за попереднім записом, який веде уповноважена особа (як правило, секретар ради). Заявки на запис подаються не пізніше ніж за 3 дні до початку засідання чергової сесії ради. Кількість присутніх обмежується наявною кількістю сидячих місць у відповідному секторі сесійного залу.

6. Місця для депутатів ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання ради, особи (за винятком технічних працівни­ків), які не є її депутатами, не повинні перебувати в місці розміщення депутатів.

 

Стаття 5. Запрошені на засідання ради

1. На пленарні засідання сесії ради та засідання її органів можуть запрошуватися гості та службові особи.

2. Рада процедурним рішенням може вимагати присутності на засіданні будь-якої посадової особи місцевого самоврядування.

3. На засідання ради можуть запрошуватися депутати інших рад, службовці органу місцевого самоврядування, районної державної адміністрації, районної ради, експерти, фахівці та інші.

4. На вимогу ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території ради підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на засідання ради або її органів для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповідей на запити депутатів.

5. Головуючий на засіданні повідомляє депутатів про осіб, присутніх на засіданні за офіційним запрошенням.

6. Особи, присутні на засіданнях ради та її органів, повинні утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається на засіданні, і не порушувати порядок. У разі порушення порядку, їх, після попередження головуючого, а в разі грубого порушення – негайно, за розпорядженням головуючого на засіданні, може бути випроваджено з приміщення, де відбувається засідання.

 

Стаття 6. Встановлення державних та місцевих символів

1. Державний Прапор України на будинку ради встановлюється на постійно.

2. На час пленарних засідань ради Державний Прапор встановлюються в залі, де проходить засідання.

 

РОЗДІЛ II. ДЕПУТАТИ, ПОСАДОВІ ОСОБИ Й ОРГАНИ РАДИ

 

Підрозділ 1. Депутати

 

Стаття 7. Початок повноважень депутата

1. Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.

 

Стаття 8. Депутат – представник інтересів територіальної громади

1. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.

 

Стаття 9. Діяльність депутатів

1. Діяльність депутата під час сесії включає:

1) участь у засіданнях ради;

2) участь у засіданнях комісій ради, їх підкомісій та робочих чи підготовчих груп;

3) виконання доручень ради та її органів;

4) роботу у виборчому окрузі.

2. Діяльність депутата, зазначена в пунктах 2) – 4) частини 1 цієї статті, здійснюється у період між пленарними засіданнями ради, за винятком випадків виконання невідкладних доручень ради.

3. На час сесій, засідань постійних комісій ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

4. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку.

 

Стаття 10. Права депутата в раді

1. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.

Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу будь-якого органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

2. Депутат в порядку, визначеному регламентом, має право:

1) обирати і бути обраним до органів ради;

2) офіційно  представляти  виборців  у відповідній раді та її
органах;

3) пропонувати питання для розгляду радою та її органами;

4) вносити пропозиції і зауваження щодо порядку денного засідання ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань,
пов'язаних з його депутатською діяльністю;

6) вносити  на  розгляд  ради  та її органів проекти рішень з
питань, що належать до їх відання, поправки до них;

7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою
органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються
або затверджуються радою;

8) порушувати питання  про  недовіру  сільському,  селищному,
міському голові,  розпуск органів,  утворених радою, та звільнення
посадових осіб місцевого самоврядування;

9) брати участь у дебатах,  звертатися із  запитами,  ставити
запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

10) вносити   пропозиції  про  заслуховування  на  пленарному
засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової
особи,  підзвітних  чи підконтрольних раді,  а також з питань,  що
віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які
діють на її території;

11) порушувати  в раді та її органах питання про необхідність
перевірки  роботи  підзвітних  та  підконтрольних  раді   органів,
підприємств, установ, організацій;

12) виступати  з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів
голосування, давати довідки;

13) ознайомлюватися з  текстами  виступів  у  стенограмах  чи
протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;

14) оголошувати  на  засіданнях  ради  та  її  органів тексти
звернень,  заяв,  пропозицій громадян або їх об'єднань,  якщо вони
мають суспільне значення;

15) об'єднуватися   з   іншими  депутатами  місцевої  ради  в
депутатські групи,  фракції,  які діють відповідно  до  регламенту
ради.

3. Депутат з обговорюваного на сесії ради питання може передати головуючому тексти свого не виголошеного виступу, пропозицій і зауважень для включення до протоколу засідання ради чи її органу, в якому він бере участь.

4. Депутат забезпечується інформацією про заходи, які проводяться у межах об’єднаної територіальної громади за ініціативою чи сприяння органів та посадових осіб ради.

 

Стаття 11. Депутатський запит

1. Депутатський запит – це підтримана радою вимога депутата до посадових осіб ради і її органів, селищного голови, секретаря ради, заступника селищного голови, а також до керівників розташованих на території ради підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, з питань, які віднесенні до відання ради.

2. Депутатський запит може бути внесений депутатом або групою депутатів попередньо або на пленарному засіданні ради у письмовій чи  усній  формі. Запит  підлягає  включенню  до порядку денного пленарного засідання ради.

3. Головуючий на засіданні ради інформує раду про депутатські запити, внесені і не оголошені на засіданні.

4. Депутатський  запит  обговорюється  у разі необхідності на
пленарному засіданні ради.

5. Секретар ради забезпечує доведення тексту запиту до відповідного органу або посадової особи, до яких його скеровано.

6. Якщо запит оголошено на пленарному засіданні, на якому присутня особа, до якої звернено запит, вона може дати обґрунтовану відповідь на цьому ж засіданні. Якщо депутат чи рада не задоволені усною відповіддю особи на запит, відповідь готується відповідно до ч. 7 цієї статті.

7. Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов'язані у місячний термін, якщо радою не встановлено інший, строк дати письмову відповідь на нього.

8. За наполяганням депутата, що вніс запит, відповідь на нього може бути розглянута радою на пленарному засіданні, якщо така пропозиція підтримана не менш як третиною від складу ради.

 

Стаття 12. Депутатське запитання

         1.Депутатське запитання – це засіб одержання депутатом інформації або роз’яснення з тієї чи іншої проблеми.

         2. Запитання до керівних осіб ради її виконавчого комітету можуть бути поставлені депутатом усно під час його виступу на сесії ради, або подані письмово через секретаря ради.

         3. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошена на пленарному засіданні ради або дана депутатові в індивідуальному порядку.

4. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не приймається

 

 

Підрозділ 2.  Депутатські групи та фракції

 

Стаття 13. Добровільні об’єднання депутатів

1. Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень
у виборчих округах депутати ради можуть на основі їх
взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи.

Депутати ради об'єднуються в депутатські групи за
єдністю території їх виборчих  округів,  спільністю  проблем,  які
вони вирішують, або іншими ознаками.

2. Порядок роботи депутатської групи, умови вступу депутата до них, його виходу чи виключення з них визначаються відповідною депутатською групою.

3. Депутат не може входити до складу більш як однієї зареєстрованої депутатської групи. До складу групи можуть входити депутати, що є представниками різних партій та позапартійні.

4. Реорганізація та формування нових депутатських груп можуть проводитися протягом повноважень ради.

 

Стаття 14. Утворення депутатських груп   

         1. Депутатська група  може  бути  утворена  в  будь-який  час
протягом  строку  повноважень  ради  даного  скликання за рішенням
зборів депутатів ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як з трьох депутатів ради.

         2. Депутати ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.

3. Депутатська  група реєструється відповідною радою за  поданням  особи,  яка  очолює  депутатську  групу,  до   якого додається  підписане  депутатами  цієї групи письмове повідомлення про  сформування  депутатської  групи  із  зазначенням  її  назви, персонального  складу  та партійної  належності  членів  групи та депутатів, які уповноважені представляти групу.

4. Депутатські групи можуть утворюватися на  визначений  ними період, але не більше ніж на строк повноважень ради.

5. Організація   діяльності  депутатських  груп  визначається радою.

6. Діяльність депутатської групи припиняється:

1) у разі вибуття окремих депутатів ради,  внаслідок чого  її чисельність стає меншою ніж три депутати;

2) у разі прийняття депутатами ради,  які входять до її складу, рішення про розпуск депутатської групи;

3) після  закінчення  строку,  на який депутати ради об'єдналися  в   депутатську   групу,   або   строку   повноважень ради.

7. Рада  сприяє  діяльності  зареєстрованих  нею депутатських груп, координує їх роботу і може заслуховувати повідомлення про їх
діяльність.

8. Інші  питання  діяльності  депутатських  груп визначаються регламентом ради.

 

Стаття 15. Депутатські фракції

1. Депутати ради  на  основі  єдності поглядів   або   партійного   членства   можуть   об'єднуватися  у депутатські фракції ради.  До складу депутатських  фракцій можуть  входити  також позапартійні депутати ради, які підтримують політичну спрямованість фракцій.

2. Депутат ради може входити до складу  лише  однієї
депутатської фракції. Після відповідного оформлення матеріалів про
утворення депутатської фракції головуючий на пленарному  засіданні
ради  інформує  депутатів про реєстрацію такої депутатської фракції, її кількісний склад.

 

Стаття 16. Права депутатських груп, фракцій

         1. Депутатські групи, фракції мають право:

на пропорційне представництво у постійних та тимчасових комісіях ради;

         попередньо обговорювати кандидатури осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;

на  гарантований  виступ  свого представника на пленарному
засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;

об'єднувати  зусилля  з  іншими  групами,  фракціями   для
створення більшості в раді чи опозиції;

здійснювати інші права, передбачені законами України.

 

 

Підрозділ 3. Посадові особи ради

 

Стаття 17. Селищний голова

1. Селищний голова є головною посадовою особою в системі органів місцевого самоврядування об’єднаної територіальної громади.

2. Повноваження селищного голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні селищної ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження селищного голови закінчуються в день відкриття першої сесії селищної ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

3. Селищний голова у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, цим регламентом, рішеннями ради та інше.

4. Селищний голова має право уповноважувати фізичних осіб, суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб довіреністю, яка підлягає нотаріальному посвідченню, бути представниками ради в усіх органах державної влади і управління, правоохоронних органах України, в судових органах, органах Державної виконавчої служби України, державних нотаріальних конторах та у приватних нотаріусів, на підприємствах, установах організаціях усіх форм власності, з усіма правами, які надані законом заявнику, захиснику, скаржнику, позивачу, відповідачу, третім особам згідно норм ЦПК, ГПК та КПК України, в тому числі з правом збільшення розміру позовних вимог, оскарження рішення суду, подачі виконавчого документу до стягнення та його відзиву, отримання присудженого майна та грошей.

 

Стаття 18. Повноваження селищного голови

1. Селищний голова:

1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організує в межах, визначених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», роботу ради та її виконавчого комітету;

3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету;

4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;

5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету ради;

6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;

7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;

8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;

9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;

10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;

11) скликає загальні збори громадян за місцем проживання;

12) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

13) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника установи з надання безоплатної первинної правової допомоги;

14) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, ради, її виконавчого комітету;

15) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;

16) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;

17) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;

18) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження селищної ради;

19) веде особистий прийом громадян;

20) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань;

21) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

22) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів;

23) видає розпорядження у межах своїх повноважень;

2. Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

3. При здійсненні наданих повноважень селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним - перед радою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади. Селищний голова щорічно звітує селищній раді про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами відповідної ради.

4. Селищний голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів селищної ради селищний голова зобов'язаний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

 

Стаття 19. Секретар ради

1. Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією селищного голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу ради у разі, якщо:

1) на день проведення першої сесії селищної ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори селищного голови;

2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану селищним головою;

3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії селищної ради селищний голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень селищний голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади селищного голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.

У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу ради, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить селищний голова.

2. Секретар ради:

1) у випадку, передбаченому законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснює повноваження селищного голови;

2) скликає сесії ради у випадках, передбачених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради;

3) веде засідання ради та підписує її рішення у випадках, передбачених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

4) організує підготовку сесій ради, питань, що вносяться на розгляд ради, забезпечує оприлюднення проектів рішень ради відповідно до чинного законодавства України;

5) забезпечує своєчасне доведення рішень ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень ради відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", забезпечує офіційне оприлюднення рішень ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення радою регуляторної діяльності, та інформації про здійснення радою регуляторної діяльності;

6) за дорученням селищного голови координує діяльність постійних та інших комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

7) сприяє депутатам ради у здійсненні їх повноважень;

8) організує за дорученням ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

9) забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов'язаних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

10) вирішує за дорученням селищного голови або ради інші питання, пов'язані з діяльністю ради та її органів.

         3. Повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

 

Стаття 20. Заступник селищного голови

1. Заступник селищного голови затверджується радою за пропозицією селищного голови відкритим або таємним (за рішенням ради) голосуванням і здійснює свої повноваження відповідно до закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

 

Підрозділ 4. Формування виконавчих органів ради

 

         Стаття 21. Виконавчий комітет ради

1. Виконавчим органом селищної ради є виконавчий комітет ради, який утворюється селищною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради,  селищного голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

 

Стаття 22. Склад виконавчого комітету ради

1. Кількісний склад виконавчого комітету визначається радою. Персональний склад виконавчого комітету ради затверджується радою за пропозицією селищного голови.

2. Виконавчий комітет ради утворюється у складі селищного голови, заступника (заступників) селищного голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

3. До складу виконавчого комітету селищної ради входять також за посадою секретар ради, староста (старости).

4. Очолює виконавчий комітет селищної ради відповідно селищний голова.

5. До складу виконавчого комітету селищної ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

 

Стаття 23. Повноваження виконавчого комітету

1. Виконавчий комітет селищної ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради.

2. Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

3. Селищна рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та селищним головою в межах повноважень, наданих законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам селищної ради.

 

Стаття 24. Організація роботи виконавчого комітету ради

1. Основною формою роботи виконавчого комітету, селищної ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються селищним головою, а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

 

Стаття 25. Підзвітність та підконтрольність виконавчого комітету ради

1. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним селищній раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

 

Підрозділ 5. Староста та його повноваження

 

Стаття 26. Староста

1. Староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.

2. Староста обирається жителями села, розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.

3. Повноваження старости починаються з моменту складення ним присяги відповідно до закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на пленарному засіданні селищної ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації.

До проведення перших виборів старост на території юрисдикції Горностаївської селищної об’єднаної територіальної громади, обов’язки старост покладаються на посадових осіб місцевого самоврядування, які здійснювали повноваження сільських голів відповідних сіл до об’єднання.

4. Строк повноважень старости, обраного на чергових виборах, становить п’ять років, крім випадків дострокового припинення його повноважень з підстав і в порядку, визначених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

5. Староста є членом виконавчого комітету селищної ради за посадою.

6. Староста не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

7. Порядок організації роботи старости визначається законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим селищною радою.

 

Стаття 27. Повноваження старости

1. Староста:

1) представляє інтереси жителів відповідного села у виконавчих органах селищної ради;

2) бере участь у пленарних засіданнях селищної ради та засіданнях її постійних комісій;

3) має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях селищної ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного села;

4) сприяє жителям відповідного села у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;

5) бере участь в організації виконання рішень селищної ради, її виконавчого комітету, розпоряджень селищного голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

6) бере участь у підготовці проекту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

7) вносить пропозиції до виконавчого комітету селищної ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

8) бере участь у підготовці проектів рішень селищної ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

9) бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

10) бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села та інформує селищного голову, виконавчі органи селищної ради про його результати;

11) отримує від виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

12) сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі;

13) здійснює інші повноваження, визначені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

2. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, відповідальним - перед селищною радою.

3. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед жителями відповідного села на відкритій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депутатів селищної ради староста інформує раду про свою роботу.

4. На старост поширюються гарантії діяльності депутатів місцевих рад, передбачені законом України «Про статус депутатів місцевих рад», якщо інше не встановлено законом;

 

Підрозділ 6. Постійні комісії ради

 

Стаття 28. Постійні комісії

1. Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

2. Постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією.

3. До складу постійних комісій не можуть бути обрані селищний голова, секретар селищної ради.

 

Стаття 29. Утворення постійних комісій

1. Постійні комісії ради обираються з числа її депутатів на першій сесії ради нового скликання на термін її повноважень.

2. Підготовча група, яка готує першу сесію новообраної ради розглядає заяви депутатів та узагальнює і систематизує пропозиції щодо кількості комісій, їх назв та персонального складу і готує попередні проекти рішень ради.

3. Рада приймає рішення про перелік постійних комісій та затверджує їх персональний склад.

4. Персональний склад комісії визначається бажаннями депутатів, та вимогами щодо мінімальної та максимальної чисельності депутатів в комісії.

5. У разі необхідності, може бути створено нові постійні комісії, скасовано або реорганізовано раніше створені, змінено їх кількісний склад, переобрано персональний склад, за умови дотримання норм цього регламенту.

6. Рада обирає постійні комісії у складі їх голів і членів.

7. Голови комісій обираються радою шляхом відкритого голосування за пропозицією селищного голови. Селищний голова може пропонувати на обрання головою комісії одну й ту ж особу не більше двох разів. У разі відхилення пропозицій селищного голови щодо кандидатури, на посаду голови постійної комісії, може пропонуватись інша особа за погодженням між депутатськими групами, фракціями.

 

Стаття 30. Загальні повноваження постійних комісій ради

Постійні комісії ради:

1) попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями;

2) попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження радою, готують висновки з цих питань;

3) вивчають діяльність підзвітних і підконтрольних раді та виконавчому комітету селищної ради органів, а також з питань, віднесених до відання ради, подають за результатами перевірки рекомендації на розгляд їх керівників, а в необхідних випадках - на розгляд ради або виконавчого комітету селищної ради; здійснюють контроль за виконанням рішень ради, виконавчого комітету селищної ради;

4) мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень, які розташовані на території ради, необхідні матеріали і документи;

5) здійснюють загальний контроль за виконанням селищного бюджету в частині, що відноситься до їх компетенції, для чого виконання бюджету розглядається на засіданнях комісії чотири рази на рік у квітні, липні, жовтні та січні;

6) здійснюють контроль над відповідними комунальними підприємствами, установами та організаціями;

7) заслуховують на своїх засіданнях звіти керівників виконавчих органів ради, комунальних підприємств, установ та організацій щодо виконання рішень ради та скарг депутатів, юридичних чи фізичних осіб на їх діяльність та приймають рекомендації щодо подальшого перебування на посаді цих керівників;

8) аналізують, узагальнюють та систематизують заяви, звернення та скарги фізичних та юридичних осіб з питань, що належать до компетенції комісій та готують пропозиції щодо поліпшення діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування;

9) у разі необхідності публікують в місцевих засобах масової інформації проекти місцевих нормативних актів для їх широкого обговорення, виступають ініціаторами проведення громадських слухань з питань найбільш важливого громадського значення;

10) готують пропозиції раді щодо необхідності проведення місцевого референдуму чи дорадчого опитування громадян;

 

Стаття 31. Права постійних комісій ради

1. Для реалізації своїх повноважень постійні комісії ради мають право:

1) створювати із свого складу постійні підкомісії та тимчасові робочі групи для аналізу необхідних матеріалів та підготовки проектів висновків з найбільш складних питань на розгляд комісії;

2) створювати експертні групи, залучати на договірній основі, в межах коштів, виділених на роботу комісії, необхідних фахівців для підготовки висновків з питань, що належать до компетенції комісії;

3) провадити відкриті слухання в комісії, на які запрошувати керівників виконавчих органів ради, посадових осіб виконкому, підприємств, установ та організацій, що розміщені на території ради з питань, що належать до компетенції місцевого самоврядування та відповідної комісії ради;

4) вимагати присутності на засіданні комісії посадових осіб виконавчих органів ради під час розгляду питань, що належать до їх компетенції;

5) вносити пропозиції щодо проведення позачергової сесії ради, вносити пропозиції до порядку денного сесії ради, визначати доповідачів та співдоповідачів;

6) мати право обов'язкового слова від комісії при розгляді будь-якого питання на сесії ради, що має пряме чи опосередковане відношення до компетенції комісії або може призвести до зменшення надходжень чи збільшення витрат  бюджету громади;

7) виступати організатором чи брати участь у роботі конференцій, семінарів, круглих столів, інших публічних заходів, що стосуються компетенції комісії.

         2. Для запрошення на своє засідання посадових осіб, визначених пп. 3, 4 ч. 1 цієї статті, постійна комісія не пізніш як за три робочих дні до дати засідання направляє посадовій особі запрошення за підписом голови комісії, чи особи, що його замінює. В запрошенні вказується дата, час, місце проведення засідання та питання, для розгляду якого запрошується особа. У разі необхідності комісія може вказати, які додаткові інформаційні матеріали будуть потрібні від цієї особи на засіданні.

3. Посадова особа, яку запрошено на засідання, зобов'язана вчасно прибути на засідання комісії.

4. У разі неможливості прибути на засідання комісії з поважних причин запрошеної посадової особи, вона зобов'язана письмово попередити про це комісію, вказавши причини відсутності та направити замість себе              пов­новажну особу для розгляду питання.

5. Комісія, розглянувши письмову відповідь запрошеної особи може взяти до відому інформацію про причини відсутності і прийняти рішення провести засідання комісії за участю особи, що замінює запрошену або перене­сти засідання комісії на інший день.

6. Щодо особи, яка ухиляється від явки на запрошення комісії, може бути порушено питання про її дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з займаної посади перед органом, до компетенції якого належить призначення цієї особи на посаду.

 

Стаття 32. Організація роботи постійної комісії

1. Організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії.

2. Засідання постійної комісії є основною формою її роботи. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. Як правило, якщо інше не встановлено окремим рішенням ради, засідання постійної комісії ради починається о 10 годині.

3. Кожне засідання комісії оформляється протоколом, який складає відповідальний працівник апарату ради (секретар ради) чи в окремих випадках секретар комісії.

У протоколі вказується:

1) дата та місце проведення засідання комісії;

2) список членів комісії, присутніх на засіданні;

3) список запрошених на засідання комісії;

4) перелік питань, що розглядались;

5) стислий виклад перебігу розгляду та обговорення питань;

6) результати голосувань по кожному з рішень;

У вигляді додатків до протоколу додаються: ухвалені рішення, особливі думки депутатів – членів комісії, не згодних з прийнятими рішеннями.

Протокол оформляється у двох примірниках і не пізніше двох робочих днів після проведення засідання надається працівником, відповідальним за складання протоколу, на підпис голові та секретареві комісії. Один примірник протоколу зберігається у справах ради, другий – у справах комісії.

4. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

5. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи повинно бути повідомлено комісіям у встановлений ними строк.

6. Постійні комісії є підзвітними раді та відповідальними перед нею.

 

Стаття 33. Спільне засідання комісій

1. За дорученнями ради чи за власною ініціативою комісії може проводитись спільне засідання двох чи більше комісій ради.

2. Головує на такому засіданні голова комісії, яка визначена головною у підготовці чи попередньому розгляді питання. У інших випадках головуючого визначають за взаємним погодженням.

3. Порядок проведення спільного засідання комісій має відповідати нормам, викладеним у цьому регламенті для засідання комісії.

4. Як правило, якщо інше не встановлено окремим рішенням ради, спільне засідання комісій ради починається о 10 годині. Дні проведення спільних засідань комісій ради – середа, п’ятниця.

5. Голосування по кожному питанню проводиться окремо по кожній із комісій.

6. Спільним ухваленим рішенням вважається рішення, за яке проголосувала більшість від складу в кожній комісії, що брала участь у спільному засіданні. У цьому випадку може бути оформлено спільне рішення комісій, яке підписують голови комісій або особи, що їх замінюють.

7. У разі якщо результати голосування по окремому чи всіх рішеннях у різних комісіях є протилежними, оформляються окремі рішення по кожній із комісій в порядку, встановленому цим регламентом .

8. Відповідальним за складання протоколу є комісія, визначена головною, або комісія, голова якої був головуючим на спільному засіданні.

9. Протокол спільного засідання підписує головуючий на засіданні та голови комісій, що брали участь у спільному засіданні, або особи, що їх замінюють.

 

Підрозділ 7. Тимчасові контрольні комісії ради

 

Стаття 34. Тимчасові контрольні комісії ради

1. Тимчасові контрольні комісії ради є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради.

2. Тимчасова  комісія здійснює свою діяльність відповідно до порядку, встановленого для постійних комісій ради.

 

Стаття 35. Створення тимчасової контрольної комісії ради

1. Тимчасова  контрольна комісія ради утворюється шляхом ухвалення відповідного рішення.

2. Рішення про створення тимчасової контрольної комісії ради, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

3. Головою або членом тимчасової контрольної комісії ради не може бути депутат, щодо якого може мати місце конфлікт інтересів, а саме: комісія розглядає питання, що стосується діяльності депутата, пов'язаних з ним ос­іб в розумінні українського законодавства або юридичних осіб, до керівництва якими чи щодо власності над якими він або пов'язані з ним особи мають безпосереднє відношення.

4. Тимчасова контрольна комісія обирається з числа депутатів ради, які дали на це згоду і які відповідають вимогам ч. 3 цієї статті.

5. Голосування щодо утворення та персонального складу кожної тимчасової контрольної комісії здійснюється окремо.

 

Стаття 36. Засідання тимчасових контрольних комісій

1. Засідання тимчасових контрольних комісій ради проводяться, як правило, закриті. Депутати, які входять до складу тимчасової контрольної комісії, та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

 

Стаття 37. Припинення повноважень тимчасової  контрольної комісії

1. Повноваження тимчасової контрольної комісії ради припиняються з моменту прийняття радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію.

 

РОЗДІЛ III. СЕСІЇ РАДИ

 

Підрозділ 1. Скликання, відкриття і закриття сесії

 

Стаття 38. Сесія ради

1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

2. Комісія ради або її робоча група може проводити своє засідання одночасно з пленарними засіданнями ради у тому разі, коли проект рішення визнано невідкладним, чи за дорученням ради, якщо в цей час пленарне засідання не пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням посадових осіб.

 

Стаття 39. Скликання сесії ради

1. Сесії, наступні після першої, скликаються селищним головою в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

2. У разі немотивованої відмови селищного голови або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається - секретарем селищної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається селищним головою у строки, передбачені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

2) якщо селищний голова без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов передбачених ч. 3 цієї статті.

   3. Сесія селищної ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, виконавчого комітету селищної ради.

4. У разі якщо селищний голова чи у випадках передбачених  частиною другою цієї статті – секретар  селищної ради, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу  не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради, виконавчого комітету селищної ради, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

5. Рішення про скликання чергової сесії повідомляється депутатам не пізніш як за 10 днів до сесії, у виняткових випадках – не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

6. У роботі сесії ради беруть участь запрошені. Список запрошених складається секретарем ради і погоджується з селищним головою.

 

Стаття 40. Відкриття та закриття сесії ради

1. Сесію селищної ради відкриває і веде селищний голова, а у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», - секретар ради.

2. Відкриття сесії ради оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання.

3. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

4. Відкриваючи сесію, головуючий повідомляє номери сесії, скликання ради та оголошує підставу її скликання відповідно до цього регламенту.

5. Перед закриттям пленарного засідання головуючий на засіданні уточнює час проведення наступного засідання ради. Питання, не розглянуті на поточному пленарному засіданні, підлягають розгляду на наступному пленарному засіданні у визначеній послідовності.

6. Закриття сесії оголошується головуючим на засіданні не раніше передостаннього четверга кварталу, після завершення розгляду всіх питань, що були включені до порядку денного.

7. Сесія не може бути закритою, якщо рада не визначилась щодо всіх питань порядку денного.

8. Комісії ради можуть продовжувати роботу після закінчення сесії без прийняття комісіями офіційних рішень.

9. Під час відкриття сесії та після її закриття виконується Державний Гімн України.

 

Підрозділ 2. Робочі органи сесії ради

 

Стаття 41. Лічильна комісія

1. Лічильною комісією є робочий орган сесії ради, що створюється для підрахунку голосів депутатів під час голосування.

2. Лічильні комісії формуються, як правило, з трьох депутатів.

3. Лічильні комісії обираються радою процедурним рішенням за пропозицією головуючого. Підрахунок голосів під час обрання першої лічильної комісії здійснює головуючий.

4. Лічильна комісія обирає зі свого складу голову. Засідання лічильної комісії проводяться гласно і відкрито.

5. У роботі лічильної комісії не можуть брати участі депутати, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

6. Рішення лічильної комісії приймається більшістю голосів членів комісії.

 

Стаття 42. Секретаріат сесії

1. Секретаріат обирається на кожному пленарному засіданні ради.

2. Секретаріат виконує наступні функції:

веде протокол пленарного засідання ради;

проводить реєстрацію депутатів, які бажають виступити в обговоренні питань порядку денного;

надає допомогу головуючому у веденні сесії ради;

проводить реєстрацію листів, звернень, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії та передає їх головуючому на пленарному засіданні;

забезпечує передачу вказаних документів виконавцям.

3. У разі не утворення секретаріату його функції виконує секретар ради.

 

Стаття 43. Затвердження кількісного та особового складу лічильної комісії та секретаріату ради

1. Кількісний та особовий склад лічильної комісії і секретаріату сесії затверджується більшістю депутатів від їх загального складу.

 

Підрозділ 3. Перша сесія ради нового скликання

 

Стаття 44. Скликання першої сесії

1. Перша сесія новообраної ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніше ніж через два тижні після реєстрації новобраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 45. Порядок проведення першої сесії ради

1. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів селищного голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного селищного голови відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

         2. У разі, якщо на час проведення першої сесії селищний голова не зареєстрований відповідно до закону про місцеві вибори, про що на сесії ради інформує голова територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості трьох – п’яти осіб. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головує на пленарних засіданнях ради

 

Підрозділ 4. Порядок денний сесії

 

Стаття 46. Формування проекту порядку денного сесії ради

1. Проект порядку денного сесії готується секретарем селищної ради з урахуванням поданих пропозицій і передається голові ради для включення до розпорядження селищного  голови про скликання сесії. Проект порядку денного оприлюднюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічного інформації». Пропозиції щодо включення питань до проекту порядку денного сесії можуть вноситись селищним головою, секретарем ради, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, подані громадою в порядку місцевої ініціативи, старостами.

Основою для формування порядку денного сесії ради є перспективний план роботи ради.

Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії, подається з проектом рішення, яке пропонується прийняти за цією пропозицією, підготовленим згідно з вимогами Регламенту.

2. Всі питання включені до проекту порядку денного, які вносяться на розгляд ради, попередньо повинні обов’язково розглядатись профільною постійною комісією та іншими постійними комісіями, крім випадків, передбачених цим Регламентом.

Включення невідкладного питання до порядку денного сесії проводиться за погодженням з постійною комісією селищної ради, до компетенції якої відноситься це питання.

3. До проекту порядку денного чергової сесії регулярно включаються звіти виконавчих органів ради, посадових осіб, яких рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує.

 

Стаття 47. Затвердження порядку денного

1. Перед затвердженням порядку денного тридцять хвилин відводиться для заяв, повідомлень та депутатських запитів.

2. Проект порядку денного підлягає затвердженню на початку пленарного засідання сесії ради для чого головуючий оголошує розгляд питання «Про порядок денний сесії ради». Пропозиції щодо переліку питань порядку денного сесії надаються кожному депутату перед початком сесії.

3. Проект порядку денного сесії, сформований відповідно до вимог, зміни до нього обговорюються і затверджуються в цілому селищною радою більшістю голосів присутніх депутатів.

4. Розгляд звернень депутатів ради, громадян та юридичних осіб, які надійшли в день проведення сесії селищної ради, або безпосередньо на засідання, виносяться на обговорення і прийняття рішень за згодою депутатів, якщо питання, викладені у зверненні не потребують додаткового вивчення і розгляду постійними комісіями ради.

5. Щодо пропозицій порядку денного, що були подані в порядку місцевої ініціативи, то вони вважаються включеними в порядок денний без голосування і не можуть бути вилученими з порядку денного голосуванням депутатів.

 

Стаття 48. Розгляд питань порядку денного

1. Питання затвердженого порядку денного сесії ради, як правило, розглядаються у тій черговості, у якій вони були затверджені.

2. Питання затвердженого порядку денного сесії ради можуть розглядатися в іншій, ніж передбачена в ньому послідовності, відкладатися, змінюватися чи виключатися з порядку денного за рішенням ради, прийнятим після обговорення за скороченою процедурою.

3. При цьому заслуховується виступ ініціатора такої пропозиції з її обґрунтуванням, опонента пропозиції, а також заслуховується виступ з цього питання голови або секретаря ради і представника відповідної комісії.

4. Виключення питання із затвердженого порядку денного приймається радою двома третинами голосів від загального складу ради.

5. Під час роботи сесії пропозиції про зміни її порядку денного можуть вноситися:

1) селищним головою;

2) секретарем ради;

3) постійною комісією;

4) депутатською фракцією;

5) шостою частиною від загального складу ради.

6. Для внесення до порядку денного сесії питань про відміну рішення ради, прийнятого на поточній сесії, внесення доповнень та поправок до нього, а також до регламенту, необхідна більшість голосів депутатів від загального складу ради.

7. При розгляді питань про хід виконання цільових програм рішення приймається у виняткових випадках

 

Підрозділ 5. Підготовка питань на розгляд сесії

 

Стаття 49. Попередній розгляд проекту рішення

1. Включенню питання до проекту порядку денного та його винесенню на розгляд пленарного засідання ради для прийняття рішення передує попередній розгляд цього проекту в постійних комісіях ради, до сфери повноважень яких належать ці питання.

2. Підготовку питань на розгляд сесії ради організовує секретар ради.

 

Стаття 50. Вимоги до проекту рішення ради

1. Проект рішення є документом, підготовленим секретарем селищної ради, депутатами ради, постійними комісіями селищної ради, депутатськими фракціями та групами, апаратом селищної ради відповідно до компетенції та ініціювання.

2. Копії документів, що долучаються до проектів рішень селищної ради, повинні бути завірені належним чином.

3. Відповідальність за належну підготовку рішень несе секретар селищної ради.

4. Проекти рішень селищної  ради оприлюднюються у встановленому законом порядку, не пізніше ніж за 20 робочих днів до дати їх розгляду, з метою прийняття. На проекті рішення зазначається дата та місце його опублікування (оприлюднення).

5. Проект рішення, що планується винести на розгляд ради, не пізніше як за 25 днів до відкриття сесії подається секретарю ради, який організовує підготовку питань для формування порядку денного сесії ради та передає селищному голові для включення проекту порядку денного сесії до розпорядження про скликання сесії.

6. До проекту рішення додається пояснювальна записка, в якій вказується:

1) характеристика стану речей у ділянці, яку унормовує рішення;

2) потреба і мета прийняття рішення;

3) прогнозовані суспільні, економічні, фінансові та юридичні наслідки прийняття рішення;

4) прогноз щодо можливого зменшення надходжень або збільшення видатків місцевого бюджету;

5) результати громадського обговорення чи громадських слухань з цього питання, якщо це визначено законодавством або рішенням ради;

6) інформація про погодження проекту необхідними виконавцями чи службами відповідно до їх повноважень, якщо рішення не стосується виключно діяльності ради;

7) інформація про проведення процедур передбачених для прийняття регуляторних актів;

8)  інша інформація, яка на думку розробника проекту є важливою для прийняття рішення.

7. Друкований примірник проекту повинен мати такі реквізити: у правому верхньому куті на бланку рішення ради – помітку «Проект» і прізвища авторів, нижче ліворуч – назву рішення; ще нижче – текст проекту рішення.

8. Текст проекту рішення має складатися з таких частин:

1) мотивуючої, в якій містяться посилання на закон, інший акт або документ, обставини, якими викликана необхідність прийняття даного рішення;

2) вирішальної, в якій конкретно і чітко формулюються рішення, виконавці поставленого завдання;

3) заключної, в якій вказані посадова особа або постійна комісія, на яких покладається контроль за виконанням рішення.

9. Проект регуляторного акту ради здійснюється відповідно до плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, що складаються та затверджується радою щорічно. План діяльності з підготовки регуляторних актів є складовою частиною плану роботи ради.

10. Діяльність ради, спрямована на підготовку,  прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних  актів,   здійснюється  в  межах,  у  порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», та  іншими нормативно-правовими актами.

 

         Стаття 51. Узгодження проекту рішення

         1. Візування проекту рішення є обов’язковим. При наявності у того, хто візує, зауважень і пропозицій, вони викладаються на окремому аркуші, який зберігається разом з оригіналом рішення.

         2. Процедура та обсяги візування проектів рішень та рішень ради слідуючі:

         2.1. Першим візує особа відповідальна за підготовку документа;

         2.2. Якщо документи стосуються фінансових витрат із селищного бюджету – головним бухгалтером селищної ради.

         2.3. При заслуховувані делегованих повноважень виконкому селищної ради, затвердження програм, документи візує селищний голова.

         3. Підготовлений проект рішення ради включається до проекту порядку денного у випадку, коли проект пройде передбачені цим регламентом попередні розгляди та візування і на якому будуть погоджувальні підписи (візи):

         Автора проекту, голів відповідних постійних комісій, секретаря ради, керівників до компетенції яких належить дане питання, чи визначених секретарем ради інших осіб, до компетенції яких належить дане питання.

         4. Візи проставляються на зворотній стороні першого примірника останнього аркуша проекту рішення і розміщуються таким чином : ліворуч - назва посади, праворуч – підпис із розшифруванням підпису, знизу під розшифруванням підпису – дата візування. Під візами у нижньому лівому кутку проставляються прізвище та службовий телефон виконавця проекту ухвали.

         5. Друкування та розмноження проектів ухвал та інших матеріалів сесії проводиться з примірника, підготовленого відповідно до вимог регламенту.

         6. Секретар ради відповідає за забезпечення депутатів необхідною кількістю копій проектів рішень ухвал  не пізніше як за 3 дні до відповідного пленарного засідання.

         7. Висновки і рекомендації комісій щодо проекту рішення подаються у письмовій формі.

         8. Узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення його остаточного варіанту покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради.

 

Підрозділ 6. Пленарні засідання

 

Стаття 52. Виключна компетенція ради

1. Виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання, передбаченні статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

 

Стаття 53. Розклад пленарних засідань сесії ради

1. Сесія ради розпочинається з пленарного засідання у визначений час, зазначений у розпорядженні про проведення сесії.

2. Як правило, якщо інше не встановлено окремим рішенням ради, пленарні засідання ради починаються о 10 годині. Дні проведення пленарних засідань – середа, п’ятниця.

3. Після кожних двох годин роботи оголошується перерва на 15 хвилин.

4. Одноразово може бути прийняте процедурне рішення про інший розпорядок роботи на день.

 

Стаття 54. Встановлення правоспроможності/кворуму засідання

1. Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

2. Участь депутатів визначається за їх підписами при реєстрації, яка проводиться перед початком засідання. Дані щодо реєстрації оголошуються головуючим на початку засідання. Головуючий повідомляє присутніх про кількість депутатів, відсутніх з поважних причин.

3. У разі відсутності необхідної кількості депутатів головуючий може перенести початок пленарного засідання на годину для виклику відсутніх депутатів або переносить проведення засідання на інший, встановлений ним день, але не більше, ніж на два тижні.

 

Підрозділ 7. Ведення пленарних засідань

 

Стаття 55. Головуючий на пленарному засіданні ради

1. Відкриває, веде і закриває пленарні засідання ради селищний голова.

2. У разі відсутності селищного голови або у випадках, передбачених цим регламентом та законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», обов'язки головуючого виконує секретар ради – за посадою або одноразово обраний депутатами головуючий на засіданні.

 

Стаття 56. Повноваження головуючого

1. Головуючий на пленарному засіданні ради:

1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях ради;

2) виносить на обговорення проекти рішень ради, інші акти ради, оголошує їх повну назву, ініціаторів внесення, інформує про матеріали, що надійшли на адресу ради;

3) організовує розгляд питань;

4) повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

6) у разі порушень виступаючим Регламенту має право їх попередити або позбавити слова на підставі рішення ради;

7) може за погодженням з депутатами, продовжити час для виступів, а також за їх згодою змінити їх черговість;

8) має право позбавити участі в засіданні запрошену особу, яка не є депутатом, за грубе порушення порядку;

9) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

10) ставить питання на голосування, оголошує його результати;

11) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

12) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити у відповідності з порядком денним сесії;

13) вживає заходів до підтримання порядку на засіданні;

14) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

2. Під час засідання ради головуючий не перебиває промовців, крім випадків зазначених у цьому Регламенті, не коментує і не дає оцінок щодо їх виступів.

3. Головуючий на засіданні може доручити відповідним особам зачитувати письмові документи, пропозиції щодо обговорюваного питання і з питання, підготовленого відповідною комісією ради. Зачитування документів, пропозицій від комісій здійснюється визначеним комісією доповідачем.

 

Стаття 57. Розгляд процедурних пропозицій

         1. Для організації ходу пленарного засідання головуючий на засіданні має право ставити питання і в першочерговому порядку вносити пропозиції з процедурних питань щодо ходу засідання. Якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, його пропозиції ставляться на голосування першими.

         2. Перед розглядом питання головуючий зобов’язаний вияснити чи немає у депутатів пропозицій щодо процедури його розгляду, а саме додаткових доповідей, повідомлень щодо цього питання.

         3. Доповнення процедури розгляду приймається після обговорення змін. Рішення приймається більшістю від присутніх на засіданні.

         4. Для визначення критеріїв організації і прогнозування ходу пленарного засідання та розгляду питань головуючий на засіданні на свій розсуд може оголосити проведення сигнального або поіменного голосування з тієї чи іншої пропозиції, щоб з’ясувати кількість депутатів, які її не підтримують або заперечують проти неї.

         5. Проведення сигнального або поіменного голосування не виключає можливості прийняття рішення з того ж питання чи пропозиції згідно з Регламентом.

 

Стаття 58. Оголошення початку розгляду питання порядку денного

1. Перехід до розгляду чергового питання порядку денного оголошується головуючим на засіданні.

2. Головуючий оголошує номер питання, що розглядається відповідно до порядку денного, повідомляє про назви і редакції проектів документів (в тому числі й альтернативних), які підлягають розгляду, та про прогнозований порядок розгляду питання відповідно до цього регламенту.

3. Головуючий може запропонувати об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного засідання. Якщо з цього приводу виникають заперечення депутатів, відповідне процедурне рішення прийма­ється радою без обговорення більшістю голосів від присутніх на засіданні.

4. Перед розглядом питання порядку денного головуючий може робити повідомлення раді, які вважає доцільними; у термінових випадках такі повідомлення він може робити і в ході засідання, але не перериваючи     висту­пу промовця або процедуру голосування (за звичайних обставин). Такі повідомлення головуючий на засіданні може робити і тоді, коли пленарне засідання не можна відкрити через відсутність кворуму.

5. Після оголошення питання до розгляду головуючий надає слово доповідачеві з цього питання.

 

Підрозділ 8. Порядок надання слова

 

Стаття 59. Регламент розгляду питання

1. Розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово.

2. Для доповіді надається час тривалістю до 20 хвилин, співдоповіді – до 10 хвилин, запитання та відповіді доповідачеві – до 20 хвилин і заключного слова – 5 хвилин.

3. Для виступів в обговоренні надається час тривалістю 5 хвилин; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» – 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок – 2 хвилини.

4. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням.

5. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін.

6. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного. Якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

 

Стаття 60. Надання слова

1. Заява про надання слова на пленарному засіданні з будь-якого питання порядку денного подається в письмовій формі головуючому після оголошення початку розгляду питання. У заяві вказується назва депутатської фракції, групи чи постійної комісії, від якої уповноважений виступити депутат або те, що він виступає особисто від себе.

2. Після доповіді та співдоповіді з обговорюваного питання головуючий оголошує список осіб, які записалися на виступ з питання, що розглядається.

3. В окремих випадках, коли не надійшло письмових заявок, а також для розгляду процедурних питань головуючий надає слово для виступу за зверненням депутата, підтвердженим підняттям руки.

4. Депутат (крім селищного голови, секретаря ради, голів постійних комісій ради, представника від фракції, доповідача) може виступити на засіданні ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, тільки один раз, не рахуючи внесення поправок у ході засідання. Повторно слово депутату може надаватися тільки в разі необхідності процедурним рішення ради, прийнятим без обговорення.

5. Позачергово, але не перериваючи промовця, головуючий на засіданні надає слово для довідки, відповіді на запитання, роз'яснень та щодо:

1) порядку ведення засідання ради;

2) поставлення відкладеного питання;

3) поставлення питання про неприйнятність;

4) внесення поправки або заперечення щодо неї.

6. Окремі репліки чи виступи депутатів з місця, зроблені без надання слова головуючим, є неприпустимими, до уваги не беруться та до протоколу і стенограми засідань не вносяться.

7. Депутату, який не зареєструвався, слово для будь-яких виступів, крім заяви, не надається.

8. Головуючий надає слово старості села, щодо якого розглядається рішення, якщо при підготовці проекту такого рішення не було досягнуто його попереднього схвалення.

 

Стаття 61. Гарантоване право слова

1. Кожна із постійних комісій має гарантоване право на постановку запитання доповідачу, а також на виступ одного свого представника з питання порядку денного чи пропозиції, які мають ставитися на голосування.

2. Гарантоване право виступу належить, на його прохання, депутату, автору проекту рішення чи поправки, яка голосується, надається слово для виступу.

Гарантоване право виступу належить депутату, обраному у поселенні, якого стосується проект рішення, що розглядається, зокрема: з питань розробки містобудівної документації, надання дозволів на будівництво, відведення земель в межах цього поселення.

3. Головуючий надає слово для виступу з обговорюваного питання:

1) голові бюджетної комісії ради та головному бухгалтеру ради – з питань, що стосуються можливих змін надходжень чи видатків бюджету громади;

2) особам, запрошеним на засідання для розгляду конкретного питання, якщо щодо цього є процедурне рішення ради.

4. Гарантоване право на доповідь та заключне слово належить представникові ініціативної групи від якої було внесене на розгляд питання в порядку місцевої ініціативи.

 

Стаття 62. Відмова від виступу

1. Депутат у будь-який момент може відмовитися від свого виступу, передати своє право на виступ іншому депутатові або помінятися з ним чергою, повідомивши про це головуючого.

2. У разі відсутності депутата у момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова, якщо він не передав свого права на виступ іншому депутату.

 

Стаття 63. Вимоги до виступу

1. Доповіді та співдоповіді, як правило, виголошують з трибуни.

2. Якщо головуючий на засіданні не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи чи комісії ради – зазначає і її назву.

3. Промовець повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово.

4. Доповідь, співдоповідь мають містити інформацію про суть проблеми, що розв’язується рішенням, яке обговорюється, зміст самого рішення та можливі позитивні та негативні наслідки від його ухвалення.

5. Пропозиції щодо питання, яке розглядається або до проекту рішення, яке голосується, мають бути чітко сформульованими і містити визначену позицію промовця щодо цього питання.

6. Запитання доповідачам і співдоповідачам ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на засіданні оголошує письмові запитання та надає слово для одного запитання депутату по­чергово на засадах рівності. Депутат, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його. Тим, хто виступає в обговоренні, запитання не ставляться, за винят­ком уточнюючих запитань від головуючого на засіданні.

7. Якщо депутат вважає, що доповідач або головуючий на засіданні неправильно тлумачать його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. Слово надається одразу після звернення.

 

Стаття 64. Оголошення голосування

1. Після закінчення обговорення головуючий повідомляє депутатів про перехід до голосування.

2. З цього моменту слово може надаватися тільки щодо процедурних питань способу чи порядку голосування і тільки до моменту заклику проголошення головуючим фрази: «ставиться на голосування....».

3. Голосування не відокремлюється в часі від оголошення головуючим на засіданні пропозицій, що ставляться на голосування.

4.Перед голосуванням головуючий на засіданні оголошує:

         а) необхідну кількість голосів для прийняття рішення;

         б) вид голосування (якщо з цього приводу є спеціальні вимоги регламенту або з цих питань від депутатів надійшли пропозиції).

 

Підрозділ 9. Обговорення питань порядку денного

 

Стаття 65. Загальний порядок обговорення питання

1. Обговорення питання на пленарному засіданні ради включає:

1) доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2) співдоповіді, запитання співдоповідачам і відповіді на них (у разі необхідності);

3) виступи депутатів з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів разом з висновком відповідної комісії;

4) виступ ініціатора внесення пропозиції:

5) внесення й обговорення пропозиції, а також прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;

6) виступи по одному представнику від постійних комісій, які бажають виступити;

7) виступи представників від кожної зареєстрованої фракції, які бажають виступити;

8) виступи депутатів, що записались на виступ;

9) оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

10) заключне слово доповідача;

11) уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

         12) виступ з мотивів голосування депутата-ініціатора внесення пропозицій, що розглядаються, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення;

         13) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції чи групи, які бажають виступити;

         14) виступи депутатів з мотивів голосування.

2. У ході обговорення доповідач і співдоповідачі можуть давати довідки щодо своїх виступів, для цього їм позачергово надається слово.

3. Якщо список охочих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу чи прийняття процедурного рішення про скорочення обговорення, головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.

 

Стаття 66. Скорочена процедура

         1.Рішення щодо поправок, з процедурних питань та інших прямо зазначених у регламенті питань, приймаються радою після скороченого обговорення, яке включає:

         1) виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій;

         2) виступ голови або представника профілюючої комісії, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалось цією комісією;

         3) виступи депутатів на підтримку та проти прийняття пропозиції;

         4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосування;

         5) виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої фракції.

         2. При застосуванні процедури скороченого обговорення головуючий на засіданні ради надає слово за усним або письмовим зверненням депутатів.

 

Стаття 67. Пропозиції, що можуть вноситися в ході обговорення

         1. У ході обговорення питання на засіданні ради можуть вноситися:

         1) пропозиції щодо порядку ведення засідання та організації розгляду питання;

         2) питання про неприйнятність та невідкладні питання;

         3) пропозиції щодо обговорюваного питання, які є наслідком розгляду цього питання на поточному пленарному засідання та поправки до них;

         4) пропозиції і поправки комісії, що визначена головною з цього питання;

         5) пропозиції і поправки, внесені депутатськими фракціями та групами;

         6) інші питання, пропозиції, поправки, можливість внесення яких на засіданні ради встановлена Регламентом.

 

Стаття 68. Перерва перед голосуванням

         1. Після обговорення питання порядку денного до початку голосування голова комісії чи керівник фракції чи групи, може внести мотивовану пропозицію про перерву у засіданні для узгодження позицій щодо голосування.

         2. Така пропозиція ставиться на голосування без обговорення і вважається схваленою за підтримки третини депутатів, зареєстрованих на засіданні.

         3. Тривалість перерви визначається головуючим в межах від 15-ти до 30- хвилин.

 

Стаття 69. Неприйнятність питання до розгляду

1. У ході обговорення питань депутати, селищний голова чи представник виконавчого комітету ради у будь-який час можуть порушити питання про  неприйнятність проекту рішення з цього питання за таких підстав:

1) їх невідповідності Конституції або чинним законам, прийнятим рішенням ради;

2)  їх прийняття не входить до компетенції ради:

2. У разі порушення кількох питань про неприйнятність їх обговорення здійснюється одночасно і на голосування вони ставляться в порядку їх надходження.

3. Рішення про неприйнятність приймається більшістю від загального складу ради.

 

Стаття 70. Відкладення розгляду питання

1. До і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть поставити стосовно нього відкладене питання, а саме: відкласти його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій.

2. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу ради, за винятком випадків, визначених регламентом.

 

Стаття 71. Розгляд пропозицій про неприйнятність та про відкладення

         1. Розгляд і прийняття рішення про неприйнятність чи щодо відкладеного питання здійснюються відразу після їх внесення та обговорення за скороченою процедурою.

         2. З’ясування, обговорення і прийняття рішення з цих питань передує голосуванню щодо тексту, до якого їх внесено.

         3. У разі внесення кількох відкладених питань вони обговорюються одночасно.

 

Підрозділ 10. Порядок голосування пропозицій

 

Стаття 72. Загальні вимоги щодо голосування пропозицій

         1. На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані.

         2. Якщо окрема думка депутата містить пропозиції щодо обговорюваного питання, головуючий на засіданні оголошує ці пропозиції і ставить  їх на голосування також.

         3. Головуючий на засіданні може відмовити ініціатору пропозиції чи поправки поставити на голосування запропонований ним текст, якщо текст сформульовано нечітко або не стосується обговорюваного питання, суперечить раніше прийнятим рішенням, повторює по суті відхилений радою текст. Процедурне рішення з цього приводу може прийматися радою без обговорення.

         4. Відхилені радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесені (в ході розгляду такого ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

 

         Стаття 73. Голосування альтернативних пропозицій

         1. У разі, коли дві або більше пропозиції, що стосуються одного й того ж питання, виключають одна одну (альтернативні пропозиції), рада, якщо вона не прийме іншого рішення, проводить голосування пропозицій у порядку їх внесення і виявляє з них ту, яка є прийнятою для подальшого розгляду за її суттю. Результатом вибору однієї з таких пропозицій є відхилення інших, і решта на голосування не ставиться. Однією з альтернатив може бути прийняття проекту рішення у першому читанні і відправлення проекту на доопрацювання у комісіях ради.

         2. Якщо до пропозиції, визнаної голосуванням прийнятною для подальшого розгляду, не надійшло жодної поправки, вона вважається прийнятою в цілому; в інших випадках її подальше обговорення і голосування щодо неї здійснюються на загальних засадах без урахування голосування про її прийнятність для розгляду.

        

         Стаття 74. Голосування поправок

1. Внесена до пропозиції поправка до рішення ставиться на голосування раніше, ніж сама пропозиція. Якщо внесена поправка має на меті відхилення пропозиції, то на голосування ставиться текст пропозиції.

         2. У разі внесення до пропозиції двох або більше поправок головуючий проводить голосування спочатку щодо поправки, яка найбільше змінює суть пропозиції, потім – щодо поправки, яка менше змінює суть пропозиції, після неї – щодо поправки доповнення і так далі, доки всі поправки не будуть проголосовані. Якщо ж результатом прийняття однієї поправки буде відхилення іншої альтернативної поправки, остання на голосування не ставиться.

         3. Після голосування поправок до пропозиції на голосування в цілому ставиться пропозиція з внесеними до неї поправками.

 

         Стаття 75. Оголошення суті голосування

         1. Перед голосуванням, головуючий зачитує тексти пропозицій чи поправки, що будуть ставитися на голосування, при цьому називається ініціатор внесення тексту.

         2. Перед голосуванням кількох пропозицій або поправок, які виключають одна одну, головуючий на засіданні послідовно оголошує їх зміст і, якщо немає зауважень до їх змісту, проводить голосування щодо кожної поправки чи пропозиції окремо.

         3. Після голосування всіх поправок проект рішення голосується в цілому.

         4. Після закінчення голосування головуючий на засіданні оголошує його результати і прийняте рішення.

 

Підрозділ 11. Прийняття рішень

 

Стаття 76. Прийняття рішень радою

1. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

2. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». При встановленні результатів голосування до загального складу ради включається селищний голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

3. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

4. Після оголошення головуючим на засіданні початку голосування ніхто не може переривати голосування. З початку процедури голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

5. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

6. Якщо результат голосування викликає обґрунтовані сумніви, рада може прийняти процедурне рішення про переголосування.

7. Рішення ради приймається відкритим голосуванням більшістю голосів «за» від загального складу ради за винятком випадків, зазначених у регламенті.

8. Проект рішення або пропозиція, які не отримали необхідної більшості голосів на підтримку, вважаються відхиленими. Таке відхилення проекту рішення заноситься до протоколу пленарного засідання як рішення ради.

9. Депутат, що був відсутній під час голосування, не може подати свій голос після завершення голосування.

10. Прийняття рішень з процедурних та організаційних питань роботи ради, спрямованих на одноразове відхилення закріплених у регламенті положень, здійснюється двома третинами голосів депутатів від загального складу ради; такі рішення мають статус процедурних.

11. Рішення ради з будь-якого питання приймається після його обговорення.

         12. Рішення ради може прийматися без обговорення на пленарному засіданні, якщо жоден з депутатів не заперечує на пленарному засіданні проти цього.

 

Стаття 77. Підписання прийнятих рішень

1. Рішення ради у п’ятиденний термін з моменту його прийняття підписується  селищним головою, у випадках, визначених цим Регламентом, головуючим на засіданні ради.

2. Рішення ради протягом терміну, визначеного частиною 1 цієї статті, може бути зупинено селищним головою і внесено на повторний розгляд ради з обґрунтуванням зауважень, для чого своїм розпорядженням голова ради має скликати пленарне засідання ради. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження селищного голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

3. Якщо селищний голова у двотижневий термін не скликав пленарного засідання ради чи не вніс зупиненого рішення на розгляд ради, а так само якщо рада відхилила зауваження селищного голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами голосів від загального складу ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його селищним головою і оприлюднюється відповідно до чинного законодавства України.

4. У випадку, коли голова ради не підписує прийнятті радою в межах її компетенції рішення, рада може поставити питання про не забезпечення головою ради наданих йому повноважень.

 

Стаття 78. Процедурні питання

1. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на засіданні ради, зокрема:

1) про перерву в засіданні, перенесення чи закриття засідання;

2) про проведення додаткової реєстрації;

3) про встановлення часових обмежень для виступів і дискусії в цілому;

4) про надання додаткового часу для виступу;

5) про зміну черговості виступів;

6) про надання слова запрошеним на засідання;

7) про передачу питання на розгляд відповідної комісії ради;

8) про визначення способу проведення голосування;

9) про форму бюлетеня для таємного голосування;

10) про перерахунок голосів;

11) про взяття інформації до відома;

12) про встановлення терміну відповіді на депутатський запит.

2. У разі виникнення сумніву чи якщо запропоноване до розгляду питання є процедурним, радою про це приймається процедурне рішення.

3. Процедурні рішення приймаються більшістю голосів депутатів, зареєстрованих на засіданні, якщо інше не передбачене цим регламентом.

 

Стаття 79. Відкрите голосування

         1. Відкрите голосування може бути поіменним.

         2. Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-якого з депутатів, підтриманою не менш як третиною депутатів, зареєстрованих на засіданні.

         3. Відкрите голосування проводиться підняттям рук за кожну альтернативу. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова лічильної комісії повідомляє про результати голосування за кожну альтернативу.

         4. Поіменне голосування проводиться шляхом зачитування головою лічильної комісії списку депутатів; кожен депутат при зачитуванні його прізвища оголошує своє рішення з варіантів, що ставляться на голосування.

         5. Члени лічильної комісії проводять підрахунок голосів, голова  лічильної комісії повідомляє результат голосування за кожен варіант, який заноситься до протоколу.

         6. За процедурним рішенням, підтриманим понад третиною депутатів зареєстрованих на засіданні, результати поіменного голосування можуть бути оприлюднені.

 

Стаття 80. Таємне голосування

1. З визначених радою питань може проводитися таємне голосування.

Рішення про проведення таємного голосування приймається більшістю депутатів від загального складу ради. Таємне голосування обов’язково проводиться у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

         2. Таємне голосування організовує лічильна комісія. Рішення лічильної комісії приймаються більшістю голосів членів комісії. На кожному бюлетені для таємного голосування мають бути підписи всіх членів лічильної комісії.

3. Бюлетені для таємного голосування з питань, що поставлені на голосування виготовляються лічильною комісією за встановленою формою.

4. Час і місце проведення голосування, а також організація голосування встановлюється лічильною комісією і доводиться до відома всіх депутатів.

5. Лічильна комісія перед початком голосування:

одержує від секретаря ради складений в алфавітному порядку список усіх депутатів, повноваження яких визначені дійсними;

організовує заповнення бюлетенів для таємного голосування;

опломбовує скриньки для таємного голосування і забезпечує всі умови для повного дотримання таємниці волевиявлення;

знищує бюлетені, що залишились після завершення їх видачі.

6. Голосування проводиться у кабіні (приміщенні) для таємного голосування. Заповнений бюлетень опускається в скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни (приміщення) для таємного голосування. Підрахунок голосів і встановлення результатів виборів проводиться лише членами лічильної комісії.

7. Про результати таємного голосування лічильна комісія складає протокол, який підписують усі члени лічильної комісії. Голова лічильної комісії оголошує результати голосування.

8. На підставі доповіді лічильної комісії про результат таємного голосування головуючий повідомляє, прийнято рішення або ні, а при виборах (погодженні) називає кандидатури, обрані (погоджені) на посади.

 

Підрозділ 12. Спеціальні процедури прийняття рішень

Стаття 81. Обрання секретаря ради

1. Секретар селищної ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією селищного голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо:

а) на день проведення першої сесії селищної ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно селищного голови;

б) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану селищним головою;

в) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії селищної ради селищний голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради;

г) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень селищний голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради;

д) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади селищного голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.

2. У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом «б» цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить селищний голова.

3. Секретар селищної ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

 

Стаття 82. Дострокове припинення повноважень секретаря ради

1. Повноваження секретаря селищної ради можуть бути достроково припинені за рішенням ради.

 

Стаття 83. Обрання голів постійних комісій

1. Кандидатури для обрання голів постійних комісій ради висуваються селищним головою з урахуванням пропозицій депутатських фракцій, груп пропорційно їх представництву та з урахуванням згоди кандидатів.

2. У разі внесення головою узгодженого з депутатськими фракціями, групами списку голів постійних комісій, за процедурним рішенням ради, голосування здійснюється за списком у цілому, при цьому обговорення кандидатур на пленарному засіданні не проводиться.

3. Список для обрання голів постійних комісій ради повинен містити:

1) назви всіх постійних комісій;

2) прізвища, імена та по батькові кандидатів на посади голів відповідних комісій;

3) дані про їх партійну належність;

4) назви фракцій, групи, які висунули відповідних кандидатів.

4. У разі коли голосування за списком голів постійних комісій не привело до їх обрання, селищний голова вносить кандидатури на посади голів комісій, яких обирають голосуванням по персональних кандидатурах.

5. Кожному кандидату на посаду голови постійної комісії надається слово для виступу та відповідей на запитання.

6. У разі вибуття голови постійної комісії селищний голова  за поданням фракції, від якої висувався цей голова комісії, пропонує кандидатуру на цю посаду.

 

Стаття 84. Відкликання голови постійної комісії

1. Голова постійної комісії може бути в будь-який час відкликаний радою.

2. Пропозиції про відкликання голови постійної комісії ради вносяться:

1) селищним головою;

2) за рішенням відповідної постійної комісії ради, прийнятим на її засіданні (без врахування голосу самого голови постійної комісії);

3) не менш як третиною депутатів від їх фактичної кількості.

3. Якщо питання про відкликання порушено за рішенням постійної комісії, рада заслуховує доповідь з цього питання одного з членів комісії, визначеного нею.

4. Голова постійної комісії доповідає про свою діяльність на цій посаді та організацію і стан справ з питань, віднесених до його відання, та відповідає на запитання депутатів.

5. Голосування за відкликання голови постійної комісії здійснюється таємним голосуванням, якщо не прийнято інше рішення відповідно до норм цього регламенту.

6. Рішення ради про відкликання голови постійної комісії має містити відомості про причини відкликання.

7. Якщо рішення про відкликання з посади голови постійної комісії не прийнято, наступного разу подання про відкликання може виноситися на голосування не раніше наступної сесії.

 

Стаття 85. Обрання членів виконавчого комітету ради

1. Кандидатури членів виконавчого комітету вносить на розгляд ради селищний голова.

2. Постійні комісії, які обговорюють кандидатури до складу виконавчого комітету, не пізніше як за 3 дні до свого засідання повинні отримати через секретаріат ради інформаційні матеріали щодо цих кандидатур, які включають автобіографію, відомості про освіту та професійну діяльність кандидата. У разі необхідності комісії можуть запросити додаткову інформацію в межах своїх повноважень, визначених законодавством та цим регламентом.

3. Розгляд кандидатур до складу виконкому постійними комісіями ради відбувається за участю цих кандидатур, яким депутати можуть ставити запитання та отримувати необхідні відповіді.

4. Рада приймає рішення про голосування щодо кожної кандидатури окремо чи списком.

5. Якщо запропонована головою громади кандидатура не дістала підтримки необхідної більшості депутатів, голова громади у десятиденний термін представляє раді кандидатуру, щодо якої проводиться нове обговорення і голосування.

 

Стаття 86. Відкликання з посад за власним бажанням

1. Будь-яка посадова особа, обрання чи призначення якої передбачено цим регламентом, у будь-який час може скласти свої повноваження за власним бажанням шляхом подання відповідної заяви на ім'я селищного голови.

2. Рішення про задоволення заяви вважається прийнятим з моменту оголошення цієї заяви особою, що її подала на пленарному засіданні ради, при цьому голосування не проводиться.

3. В інших випадках, коли особа не може сама оголосити заяву на засіданні ради, голосування про відкликання особи з посади за її заявою є обов'язковим і може проводитися відкритим голосуванням, якщо з цього  при­воду прийнято процедурне рішення ради.

 

Стаття 87. Дострокове припинення повноважень селищного голови

1. Повноваження селищного голови вважаються достроково припиненими у разі:

1) його звернення із особистою заявою до ради про складення ним повноважень голови;

2) припинення громадянства України;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

5) відкликання з посади за народною ініціативою;

6) визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

7) його смерті

2. Повноваження селищного голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію України або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути достроково припинені також у випадку, передбаченому Законом України «Про військово-цивільні адміністрації».

3. Повноваження селищного голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень селищного голови визначається законом про місцеві референдуми.

4. Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень селищного голови приймається селищною радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

5. Селищний голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» з особливостями, передбаченими частинами шостою – десятою цієї статті, не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

6. Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання селищного голови за народною ініціативою приймається на зборах виборців у кількості не менше 30 осіб для відкликання селищного голови. Кількість членів ініціативної групи у разі відкликання селищного голови становить не менше 10 осіб.

7. На підтримку пропозиції про відкликання селищного голови має бути зібрано кількість підписів, що перевищує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний селищним головою. Збір підписів проводиться протягом 10 днів у разі відкликання селищного голови. Територіальна виборча комісія перевіряє правильність оформлення підписних листів, кількість зібраних підписів протягом 10 днів з дня їх отримання у разі відкликання селищного голови.

8. Рішення про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою селищного голови, який був обраний шляхом самовисування, приймається за поданням територіальної виборчої комісії селищною радою більшістю голосів від її складу.

У разі прийняття місцевою радою рішення про відкликання селищного голови за народною ініціативою або у разі подання до селищної ради рішення вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного кандидата на посаду селищного голови, про відкликання селищного голови за народною ініціативою, особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження селищного голови, не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня прийняття відповідного рішення звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів селищного голови.

9. За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій селищного голови незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори селищного голови. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів селищного голови може порушуватись перед Верховною Радою України селищною радою, головою обласної державної адміністрації.

10. У разі дострокового припинення повноважень селищного голови відповідні позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень селищного голови. Порядок проведення позачергових виборів селищного голови визначається законом про вибори.

11. Повноваження селищного голови припиняються достроково, а відповідна особа звільняється з посади:

1) з підстав, зазначених у пунктах 1, 2, 6, 7 частини першої цієї статті, - з дня прийняття  радою рішення, яким береться до відома зазначений факт;

2) з підстав, зазначених у пунктах 3, 4 частини першої цієї статті, - з дня, наступного за днем одержання радою або її виконавчим комітетом копії відповідного рішення суду без прийняття рішення  ради;

3) з підстав, зазначених в абзаці першому частини другої цієї статті, - з дня прийняття місцевим референдумом або відповідною радою рішення про дострокове припинення повноважень;

4) з підстав, зазначених в абзаці другому частини другої цієї статті, - з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної адміністрації населеного пункту (населених пунктів);

5) у випадку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті, - з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних виборах;

6) у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - з дня прийняття відповідною радою або вищим керівним органом відповідної політичної партії рішення про дострокове припинення повноважень селищного голови.

 

Стаття 88. Дострокове припинення повноважень депутата ради

1. Повноваження    депутата   ради   припиняються достроково   за  наявності   перелічених   підстав,   засвідчених офіційними  документами,  без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання виборцями  у  порядку передбаченому  законом України «Про статус депутатів місцевих рад»;

2) припинення   його   громадянства  України  або  виїзду  на
постійне проживання за межі України;

3) обрання або призначення  його  на  посаду,  зайняття  якої згідно  з Конституцією України  і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

4) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

5) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким
його  засуджено  до  позбавлення  волі, або набрання законної сили
рішенням   суду,  яким  його  притягнуто  до  відповідальності  за
вчинення    корупційного    правопорушення   або   правопорушення,
пов’язаного  з  корупцією,  та застосовано покарання або накладено
стягнення  у  виді  позбавлення права займати посади або займатися
діяльністю,   що   пов’язані  з  виконанням  функцій  держави  або
місцевого самоврядування;

7) його смерті.

2. Повноваження  депутата  місцевої  ради  можуть припинятися
достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку:

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком  суду,  за яким  його  засуджено до покарання,  не пов'язаного з позбавленням волі;

2) з особистою заявою депутата місцевої  ради  про  складення ним депутатських повноважень.

3. Спори  щодо  дострокового  припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

4.  У   разі  дострокового  припинення  повноважень  депутата місцевої  ради  вибори  чи  заміщення  депутата,  який  достроково припинив   повноваження,  проводяться  відповідно  до  закону  про місцеві вибори.

 

Стаття 89. Дострокове припинення повноважень селищної ради

         1. Повноваження селищної ради можуть бути достроково припинені у випадках:

1) якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції України,  закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом;

2) якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», або рада не вирішує питань, віднесених до її відання;

3) передбачених  Законом України  «Про військово-цивільні адміністрації».

2. Повноваження селищної ради за наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, та в інших випадках можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму. Порядок проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень ради визначається законом про місцеві референдуми.

3. Питання про дострокове припинення повноважень селищної ради за рішенням місцевого референдуму може бути порушене селищним головою, а також не менш як однією десятою частиною громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

4. За наявності підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради, Верховна Рада України може призначити позачергові вибори селищної ради. Питання про призначення Верховною Радою України позачергових виборів селищної ради може порушуватись перед Верховною Радою України селищним головою, головою обласної державної адміністрації.

5. Повноваження селищної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної адміністрації.

6. У разі дострокового припинення повноважень ради позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень ради. Порядок проведення позачергових виборів ради визначається законом про вибори.

7. Рада, щодо якої місцевим референдумом прийнято рішення про дострокове припинення повноважень, а також рада, щодо якої Верховна Рада України прийняла рішення про призначення позачергових виборів, продовжує діяти до обрання нового складу ради.

 

Підрозділ 13. Оприлюднення рішень ради

 

Стаття 90. Набрання чинності рішень ради

1. Акти ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

 

Стаття 91. Оприлюднення рішень ради

1. Акти ради та її посадових осіб підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

2. В актах та проектах актів ради та її посадових осіб не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном, у тому числі про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримують ці кошти або майно, а також до іншої інформації, обмеження доступу до якої заборонено законом.

3. Акти ради та її посадових осіб, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

 

Підрозділ 14. Дисципліна та етика пленарних засідань

 

Стаття 92. Дотримання регламенту виступів

1. На пленарному засіданні ради промовець, як і всі присутні, зобов’язаний дотримуватись правил депутатської етики, визначених у статті 8 закону України «Про статус депутатів місцевих рад», не повинен вживати образливі висловлювання, непристойні та лайливі слова, закликати до незаконних і насильницьких дій. Головуючий на засіданні має право попередити промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або припинити його виступ, а у разі повторного порушення – позбавити його права виступу на даному засіданні.

2. Якщо головуючий на засіданні звертається до промовця, останній повинен негайно зупинити свій виступ, інакше головуючий на засіданні може припинити його виступ.

3. Якщо промовець перевищує час, відведений для виступу, або висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий після попередження позбавляє його слова. Частина виступу промовця, виголошена після позбавлення його слова, не включається до запису та протоколу засідання.

4. Якщо депутат вважає, що промовець або головуючий на засіданні неправильно тлумачить його слова або дії, він може у письмовій формі звернутися до головуючого на засіданні з проханням надати йому слово для пояснень чи зауважень. За таким зверненням головуючий на засіданні надає депутату слово відразу або в кінці обговорення, але до голосування. В останньому випадку головуючий на засіданні відразу повідомляє депутатів про надходження такого звернення від депутата і про час, коли йому буде надано слово.

 

Стаття 93. Дотримання дисципліни в залі засідань

1. Під час засідання ради депутати не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйманню виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).

2. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня, процедурним рішенням рада може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом вимоги головуючого.

3. Особи, що перебувають у залі, де проводиться сесія, перед початком її роботи повинні відключити дзвінки мобільних телефонів.

4. У разі грубого порушення дисципліни або перешкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.

5. У разі оголошення перерви або закриття засідання у зв’язку з обставинами, зазначеними у ч. 4 цієї статті, рада збирається у інший день, який  буде оголошений головуючим.

 

Стаття 94. Санкції за порушення регламенту

1. Значне порушення депутатом даного регламенту і загальноприйнятих норм моралі та етики може бути підставою для позбавлення радою його права брати участь у подальшій роботі засідання.         Рішення дисциплінарного ха­рактеру приймається радою як процедурне. У разі його прийняття, депутат, щодо якого прийнято рішення, має залишити зал.

2. Якщо депутат  чинить опір і не підкоряється розпорядженню головуючого, то головуючий може припинити сесію на певний час і дати розпорядження, щоб депутата ради силоміць вивели із залу, або закрити сесію.

3. Депутат ради, до якого рада вжила захід дисциплінарного впливу, може опротестувати рішення у письмовій формі, подавши письмовий протест голові ради. Рада на наступному своєму засіданні повертається до розгляду цього питання. Попередньо депутату надається право короткого виступу для відповідних пояснень. Означений депутат, як зацікавлена сторона, участі в голосуванні не бере.

4. Рада може продовжити термін заборони на участь депутата в пленарних засіданнях ради на декілька сесійних днів. Протягом терміну дії цього рішення той, кому заборонено брати участь у пленарних засіданнях сесії, не позбавляється права на роботу у складі комісій ради.

 

Підрозділ 15. Протокол та запис засідання

 

Стаття 95. Протокол засідання ради

1. Засідання ради протоколюється. Ведення протоколу засідань здійснює уповноважена посадова особа чи секретар ради, якій рада доручає ці обов’язки. Протокол засідання ради підписує головуючий на засіданні.

2. Протокол сесії повинен містити:

1)      назву ради та її скликання, порядковий номер сесії , дату і місце її проведення, час початку і закінчення;

2) загальне число депутатів ради, кількість присутніх, список запрошених на сесію та прізвища депутатів вищих рівнів, які були присутніми на сесії ;

3) порядок денний і регламент часу роботи;

4) прізвища, посади доповідачів, співдоповідачів і виступаючих;

5) результати голосування і прийняті рішення;

6) запити депутатів, відповіді на них, прийняті радою рішення по запитах.

До протоколу сесії додаються:

1) тексти доповідей і співдоповідей;

2) тексти виступів депутатів, які не брали участі у дебатах і в зв’язку з припиненням обговорення питань;

3) список присутніх на сесії депутатів;

4) поправки і доповнення до проектів рішень;

5) довідки, зауваження.

3. Протокол сесії ради оформлюється на протязі місяця. Один екземпляр протоколу надсилається до районної ради, інший зберігається у секретаря.

4. Протокол сесії ради підписується головуючим сесії.

 

Стаття 96. Запис засідання

         1. Засідання ради записуються у повному обсязі на папері у спеціально відведеній для цього книзі.

         2. За матеріалами стенографування складається протокол сесії пленарного засідання.

         Стаття 97. Зберігання протоколів та записів

         1.Протокол засідання ради є офіційним документом, що підтверджують процес обговорення та прийняття рішення радою.

         2. Протоколи засідань зберігаються протягом усього скликання ради у секретаря ради і передаються до архіву з початком роботи ради нового скликання.

         3. Протокол закритого засідання зберігається у порядку встановленому для документів з обмеженим доступом.

         4. Запис засідання зберігається у секретаря ради протягом одного року від дати його проведення і передається до архіву.

         5. Депутати забезпечуються витягами з протоколу чи копіями з уривків запису за їх особистими заявами до секретаря ради.

         6. Записи та протоколи засідань ради надаються депутатами ради для ознайомлення за їх зверненням.

         7. Матеріали засідання надаються для ознайомлення за дорученням секретаря ради, відповідно до вимог законодавства України про інформацію.

 

РОЗДІЛ  ІV.   ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ

 

Стаття 98. Конфлікт інтересів

1. Селищний голова, секретар, депутат селищної ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

2. Здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз’яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену радою.

3. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів при розгляді питань під час засідання ради селищний голова, секретар, депутат  селищної  ради звертається до сесії письмово  про це і не має права брати участь у прийнятті рішення, яке його безпосередньо стосується. Заява про конфлікт інтересів додається  до протоколу засідання ради.

 

РОЗДІЛ  V.   ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 99. Про дію Регламенту та порядок внесення до нього змін

1. Регламент набирає чинності після прийняття рішення радою про його затвердження, з дня його офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення його у дію.

2. Рада в необхідних випадках вносить зміни та доповнення до Регламенту. Зміни та доповнення до Регламенту набувають чинності після прийняття рішення радою про їх затвердження, з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено пізніший строк введення їх у дію.

 

 

Селищний голова                                              Д.В. Ляхно